П'ять років тому в мене з'явилася унікальна можливість стати імпакт-інвестором, розпочавши роботу в одній із найвідоміших світових компаній у цій сфері. Omidyar Network, філантропічна інвестиційна компанія П'єра Омідьяра, засновника eBay, до того моменту вже інвестувала понад 1 мільярда доларів США в різні проекти, компанії та неприбуткові організації по всьому світі.

Переді мною стояло завдання структурувати діяльність, бізнес-моделі і портфоліо в Центральній та Східній Європі для фонду. Глибоко занурившись в цю сферу, я все більше розумію, що для ефективного розвитку регіону необхідна трансформація фінансової системи пострадянських країн в бік більш гнучкого капіталу (flexible capital). Імпакт-інвестування та венчурна філантропія є найбільш логічними інструментами для досягнення цієї мети.

Після того як eBay вийшов на IPO у 1998 році, П'єр Омідьяр ухвалив рішення частину отриманого багатомільярдного капіталу віддати на благодійність і заснував традиційний сімейний благодійний фонд. Проте через кілька років Омідьяр звернув увагу на те, що така форма розподілу капіталу не є найбільш ефективною для тих цілей, які він прагнув досягти. Так з'явився Omidyar Network і група компаній Omidyar Group - фонд, який об'єднав у собі риси як інвестиційного фонду, так і філантропічної організації, оперуючи гнучким капіталом.

Модель роботи організацій Omidyar Group відрізняється від традиційних інвестиційних фондів тим, що в залежності від цілей та бізнес-планів можливо підтримати команди підприємців незалежно від того, яка ними була обрана форма юридичної реєстрації.

Це важливий момент для розвитку нових ринків, оскільки, наприклад, з виникненням соціального підприємництва з'явилися такі юридичні утворення як неприбуткові компанії (non-profit companies), а традиційні неурядові організації у багатьох країнах отримали право заробляти для виконання своїх статутних цілей. Такі підходи до вирішення проблеми прибрали обмеження минулих років, коли підприємцям і стартаперам потрібно було вибирати з двох моделей – або таку, що спрямована на отримання прибутку (for-profit) із залученням стандартних інвестицій, які необхідно повертати, примножувати, ділитися частиною компанії, або модель неприбуткової організації (nonprofit), яка отримує безповоротні грантові гроші та організовує свою діяльність для виконання певної місії.

Гнучкість капіталу проявляє себе також у тому, на що такі форми інвестицій можуть бути спрямовані. Як правило, поділяють загальну (core) і проектну підтримку. При проектній підтримці всі витрати чітко закріплюються за категоріями, а загальна дозволяє командам самостійно ухвалювати рішення щодо розподілу грошей. У той же час за темами діяльності обмежень немає, і гнучкий капітал може бути спрямований у будь-які галузі, від освіти, інфраструктури та сільського господарства до вузькоспеціалізованих ринків, таких як, наприклад, ринок громадянських технологій (civic tech).

Одним з яскравих прикладів є поворотний грант або позика, що видається на певний час без сплати відсотків, проте передбачає повернення грошей. Робота фонду з прибутковими компаніями також може поєднувати як стандартні інвестиції, так і гранти.

Навіть якщо грант є безповоротним, підписання контракту та готовність фонду його виділити для організації не означає автоматично, що вся сума буде переведена. Наприклад, якщо неприбуткова організація співпрацює з імпакт-фондом та отримує грант у мільйон доларів США на два-три роки, у більшості випадків це означає, що перший транш переказується без умов (unconditional), але основна частина інвестиції залежить від виконання тих чи інших умов (conditional). Після закінчення першого річного періоду необхідно надати звіт, наприклад, про досягнення певних показників або про залучення додаткових коштів, і якщо умови не виконані, то наступні транші коштів не здійснюються або переводяться частково, наприклад, у розмірі 50%.

На ринках, де є для цього юридичні можливості, імпакт-фонди намагаються поставити як умову розвиток бізнес-моделі організації, досягнення певного рівня заробітку навіть для неприбуткових організацій, з метою знизити їх залежність від грантових грошей та допомогти досягти фінансової стійкості (sustainability). Таким чином спрацьовує ринковий механізм, навіть якщо мова йде про неприбуткові організації.

За останні десять років у фінансовому світі розвиток отримало поняття імпакт-інвестування - різновид інвестицій, що має на меті отримання не тільки фінансового прибутку, а й певного позитивного ефекту у вигляді розвитку ринку, соціального розвитку або покращення стану навколишнього середовища.

Імпакт-інвестиції можна здійснювати у компанії, організації та фонди, а найбільш типовими інвесторами є банки, традиційні інвестиційні та пенсійні фонди, інституційні та сімейні фундації, державні агентства з розвитку, індивідуальні інвестори. 66% світових імпакт-інвестицій надали своїм інвесторам фінансовий прибуток, що є співмірним із ринковим, 15% призвели до повернення нижче ринкової ставки чи консервацію капіталу.

За даними Глобальної асоціації імпакт-інвесторів (GIIN), станом на 2019 рік під керуванням 1 340 організацій в імпакт-інвестиційних активах знаходяться 502 мільярдів доларів США, у той час як у 2017 році цей показник складав 114 мільярдів доларів США.

Процеси імпакт-інвестування проходять набагато активніше у розвинених країнах, ніж в країнах, що розвиваються. У 2019 році GIIN у своєму щорічному звіті зазначає, що 28% усіх імпакт-інвестицій припадає на США та Канаду, 10% - на Західну Європу. Значне зростання імпакт-інвестування спостерігається у регіоні Латинської Америки - 14% світових імпакт-інвестицій у 2019 році, в той час як в 2017 році цей показник становив 9%.

Для країн з перехідною економікою соціальний ефект та розвиток ринку від імпакт-інвестицій може бути більш сильним та суттєвим, ніж в інших країнах.

Цей відсоток не змінювався з 2017 року, хоча загальне збільшення обсягу активів означає, що й імпакт-інвестиції у регіоні зростають. Проте, за моїми оцінками, пострадянський регіон ще повністю не залучений та неінтегрований в світові процеси і знаходиться на підготовчому рівні. Потенціал для зростання значний, й при правильному підході регіон може стати одним з лідерів у цій сфері.Більшість офісів імпакт-інвесторів розташовані у США та в Західній Європі, а очолюють їх часто відомі бізнесмени, які розуміють особливості гібридної системи прибуткового бізнесу та неприбуткового сектору. Наприклад, з моменту заснування у 2007 році і до 2018 року Omidyar Network очолював Метт Баннік (Matt Bannick), який до цього працював президентом y PayPal та eBay International. На підставі отриманого практичного досвіду Метт розробив університетський курс щодо оцінки високоефективної бізнес-моделі в економіках, що розвиваються, та викладає його у Стенфордській бізнес-школі. Одну з компаній Omidyar Group Luminate, яка у тому числі підтримує інноваційні бізнес-моделі у медіа-сфері, очолює Стівен Кінг, досвідчений топ-менеджер, який перейшов до імпакт-інвестування після декількох років управління BBC Media Action.

Для імпакт-інвесторів важливим є не тільки фінансовий прибуток, тобто результат, але й процес виконання, при якому обов'язково повинні дотримуватися цінності команди. Важливу роль відіграють принципи недискримінації та різноманітності, вважається, що команда не може ефективно розпоряджатися імпакт-інвестиціями, якщо вона не розуміє ринок та не представляє повною мірою ту частину населення, для якої планує сформувати позитивний ефект.

У цьому русі, наприклад, на професійних імпакт-інвестиційних конференціях вважається неприйнятним складати дискусійні панелі виключно з учасників чоловіків, так звані manels (від англійських слів men - чоловіки та panel - панель), оскільки було помічено, що це більш типово для традиційних інвестиційних конференцій.

Одним із головних питань у процесах імпакт-інвестування є вимір та оцінка позитивного впливу, особливо при плануванні соціального ефекту. Загального шаблону, який би використовували усі імпакт-інвестори, не існує, й зазвичай кожен великий фонд розробляє свою систему для визначення імпакту. Omidyar Network розробив свою систему, яка розподіляє угоди на різні категорії інвестицій, в залежності від очікуваного прибутку або повернення капіталу і до безповоротного гранту. Скориставшись своїми знаннями економетрики, у процесі роботи я розробила ще одну математичну модель, яка може більше підходити для країн з перехідною економікою та враховувати їх соціальні та економічні особливості. Така модель дозволяє прораховувати не тільки внесок (contribution) від діяльності у розвиток сектору або проекту, але й атрибуцію (attribution).

У імпакт-інвестуванні роль інвестиційного менеджера є ще складнішою і важливішою, ніж у традиційному. Як правило, команди, особливо на етапі стартапу, самі не можуть сформулювати систему вимірювання своєї діяльності, особливо у соціальній сфері. Інвестиційний менеджер повинен не тільки розуміти, а в багатьох випадках і скласти бізнес-модель, але й розробити систему фінансування (або рефінансування), відстеження позитивних змін, що вимагає глибокого розуміння теми та ринку. При цьому команди повинні відчувати, що це ефективні та практичні принципи і методи, які будуть допомагати їм у їх діяльності. Таке поєднання бізнес- та соціальних компетенцій робить роботу імпакт-інвестора надзвичайно цікавою та мотивуючою.

Велику роль в імпакт-інвестуванні віддають людському фактору у командах, в які інвестують (investees). Найбільшим ризиком в імпакт-інвестуванні інвестори вважають управління та виконання запланованої бізнес-моделі, що не відрізняється ані від традиційного ринку прямих інвестицій, ані від венчурних процесів.

На початку розвитку галузі у 2000-х роках і гранти, й інвестиції входили у загальне поняття імпакт-інвестицій, але останнім часом під імпакт-інвестиціями мають на увазі повернення грошей з фінансовим прибутком або хоча б просто повернення інвестованих грошей. У той же час чимало благодійних фондів та філантропічних організацій розуміють, що розвиток ринку неприбуткових організацій та створення систем розуміння соціального імпакту для них є першочерговим завданням.

Для таких інвестицій існує термін «венчурна філантропія». Це поняття об'єднує концепцію та методи венчурного бізнесу з цілями благодійного сектору. Венчурні філантропи застосовують бізнес-підходи та інвестують фінанси і нематеріальну підтримку в неприбутковий сектор для того, щоб допомогти організаціям вирости і стати більш стійкими. Оскільки на ринку все ще немає усталених термінів, венчурну філантропію часто також вважають видом імпакт-інвестування.

Найбільш впливовою вважається Європейська асоціація венчурної філантропії (EVPA), яка об'єднує багатьох регіональних імпакт-інвесторів, надає можливості для пошуку проектів або нетворкінгу, а також проводить дослідження у галузі вимірювання імпакту. EVPA підкреслює, що венчурну філантропію не потрібно розглядати як усталену та закостенілу систему, і що гібридний підхід, тобто надання гнучкого капіталу, може стати ефективним важелем для реалізації поставлених завдань. Omidyar Network згаданий у якості найяскравішого та відомого прикладу гібридної структури.

Участь венчурного філантропічного фонду в розвитку організації зазвичай має трансформуюче значення, оскільки опрацьовуються як окремі проекти, так й усі основні системи та процеси організації. Фінансові кошти важливі, але кваліфіковані нефінансові рекомендації досвідченого інвестиційного менеджера або експерта надають нові можливості. Однак для країн Східної Європи і цей вид імпакт-інвестування практично недоступний. Венчурна філантропія розвивається переважно за рахунок сімейних приватних фондів та фундацій, у той час як у країнах пострадянського блоку такі фонди майже не працюють. Такий фонд, наприклад, у Німеччині, може працювати з Африкою чи Південно-Східною Азією та не мати можливості підтримати проекти в Україні або Польщі.

Інвестори та філантропи все частіше помічають розрив у фінансуванні між країнами Західної та Східної Європи. Наприклад, нещодавно створений фонд Civitates об'єднує 16 інвесторів, кожен з яких надав як мінімум по 100 000 доларів США в рік для підтримки інноваційних медіа-проектів та проектів з розвитку цифрової трансформації в Європі. З 16 організацій тільки 2 мають офіс у Східній Європі та працюють з портфоліо у цих країнах. Як член керівного комітету фонду Civitates, я запропонувала при відборі проектів звертати особливу увагу на проекти Центральної та Східної Європи та провести окрему кампанію із залучення заявок з цих країн. За два роки існування фонду з гнучким капіталом були підтримані десятки інноваційних команд, які інакше б не змогли залучити фінансування.

Імпакт-інвестування - це складний фінансовий інструмент, яким ринок відреагував на існування багатьох світових проблем. Як індивідуальні, так й інституційні інвестори більше не бажають надавати гроші "несвідомо", особливо на благодійні проекти - їм необхідно розуміти, який ефект вони отримують або допомагають досягти від вкладення своїх грошей. Саме модель визначення позитивного ефекту відрізняє імпакт-інвестування від благодійності. І те, наскільки швидко зростає цей ринок і як багато нових учасників приєднується щорічно, дає впевненість у тому, що і світове економічне зростання, і загальний позитивний розвиток суспільства можливі.

Статтю "Колективне свідоме" було опубліковано у випуску альманаху Huxley №1/2019 у вересні 2019 року.