У 90-х моїм першим комп'ютером став шаховий комп'ютер Mephisto, який, звичайно, не вмів робити нічого з того, що описувалося в книзі про мікрокомп'ютер - ані введення тексту, ані обробки інформації, ані виведення зображень. Незважаючи на це, Mephisto забезпечував хороший практикум і багатогодинне наповнення занять за своєю електронною шаховою дошкою. Було дуже цікаво поступово входити в цей світ технологій, що відкриває нові неймовірні можливості. Шахи досі залишаються важливим елементом в програмах розвитку систем штучного інтелекту.

Минуло 30 років, й доля склалася таким чином, що моя робота спирається на розвиток передових технологій і пов'язана з системним вивченням їх ролі у розвитку суспільства.

Філантропічний інвестиційний фонд Luminate, у якому я п'ять років працюю директором регіону Центральної та Східної Європи, вже управляє портфоліо інвестицій у розмірі понад 350 мільйонів доларів США і продовжує інвестувати в організації, які займаються питаннями взаємозв'язку технологій і суспільства.

Luminate (до 2018 року відома в регіоні як Omidyar Network) була створена і фінансується П'єром Омідьяром, засновником eBay.

У попередній статті я вже описувала основні принципи імпакт-інвестування, за якими працює фонд. Головними з них є планування при інвестуванні позитивних соціальних або екологічних змін й оперування гнучким капіталом, який можна направити як у звичайні бізнес-компанії, так і до неприбуткових організацій. У цій статті будуть розглянуті основні теми і складові інвестиційної стратегії. Іншими словами - тема технологій і суспільства дуже об'ємна, і для того щоб ефективно скласти портфоліо, потрібно бачити в довгостроковій перспективі як можливості, так і небезпеки цієї сфери.

Аукціонний майданчик eBay дозволив миттєво знаходити і створювати потрібні зв'язки, з'єднав людей по всьому світу, став для багатьох необхідною умовою заробітку. Цей успішний приклад надихнув П'єра Омідьяра досліджувати всебічні аспекти впливу технологій на суспільство. Одним з основних принципів є віра в те, що за своєю природою всі люди схильні до хорошого, і іноді їм необхідна допомога або мотивація для відкриття свого потенціалу. Технології можуть бути дуже хорошим інструментом для цього.

Все, що відбувається у сфері суспільства й технологій в рамках однієї статті описати складно, тому я намагалася звернути увагу на головні практичні можливості та виклики.

Технології дозволяють поліпшувати існуючі або створювати нові процеси як в бізнесі, так і у суспільному житті. У капіталістичному суспільстві власники бізнесу не зобов'язані, але прагнуть максимізувати свій прибуток, а нові технології дозволяють знижувати витрати і підвищувати продуктивність. У громадському житті, особливо в тій його частині, що стосується взаємодії з державою, процес діджиталізації і впровадження технологій став необхідністю.

В обов'язки держави входить надавати громадянам якісні послуги, підвищувати продуктивність своїх ресурсів, чути потреби громадян. Для цього держава володіє величезними активами, а де є можливості і потреби, не міг не виникнути ринок.

У 2010-х розвинулося кілька специфічних ринків технологічних компаній, таких як civic tech (цивільні технології), govtech (державні технології), legal tech (технології, що пов'язані з юридичною сферою та сферою верховенства права). В якійсь мірі навіть fintech (фінансові послуги) беруть участь в цих процесах.

Загальної термінології на ринку все ще не існує. Наприклад, за формальними критеріями, платформа eBay може також вважатися civic tech, оскільки поєднує між собою різні групи людей. З таким підходом оцінка ринку цивільних технологій збільшиться в рази. Іноді в окрему категорію виділяють govtech -технології, що пов'язані з наданням державою своїх послуг, проте багато інвесторів також відносять їх до сфери цивільних технологій, оскільки держава є однією із сторін-учасниць.

Наша інвестиційна гіпотеза має на увазі, що технології допомагають як державним органам підвищити якість надання послуг (пропозиція, service supply), так і громадянам вимагати більш якісний сервіс (попит, service demand).

Це швидко зростаючий сектор економіки. Я регулярно отримую інформацію і пропозиції щодо інвестування від різних команд нашого регіону в сфері civic tech й запити від державного сектора про допомогу в підтримці тієї чи іншої реформи. Luminate, як і раніше, залишається одним з небагатьох - якщо не єдиним - міжнародним імпакт-інвестором, що працює в регіоні. Ми багато зусиль вкладаємо в те, щоб залучити нових співінвесторів до Центральної та Східної Європи, і висока якість civic tech проектів регіону - один з наших аргументів для їх залучення.

Технології допомагають підвищити рівень прозорості й підзвітності процесів (transparency and accountability), і тому на перенесення процесів взаємодії держави і громадян до цифрової сфери покладено надзвичайно багато надій.

Цифровізація, по суті, це або процес перенесення існуючих систем до цифрової сфери, або створення нових принципів чи систем з подальшим перенесенням в цифровий вигляд. Перед тим, як безпосередньо діяти, необхідно продумати все, наприклад, процеси передачі та зберігання інформації. У державній сфері перед будь-якою дією важливо передбачити і регуляторні механізми - закони, положення, постанови - й детальну систему відповідальності.

Так само як при виникненні хвилі Big Data була забута наука статистика, при діджиталізації рідко згадуються такі професії як архіваріус і бібліотекар, але саме вони були відповідальні за збереження та обробку інформації в національних і міжнаціональних масштабах в докомп'ютерну еру.

Те, що при діджиталізації державотворчих процесів на перший план виходить робота програміста, зовсім не скасовує базові принципи роботи систем архівацій, баз даних, статистики, юридичних принципів і верховенства права, принципів недискримінації і рівності громадян.

Те, що в прагненні до ефективності та інновацій питанню регулювання приділялося замало уваги, призвело до ситуації, коли суспільство раптом побачило загрозу і порушення прав громадян в непродуманому або навмисно злочинному застосуванню технологій.

Одними із найбільш популярних в пресі загроз, що пов'язана з розвитком технологій, називають роботизацію всіх робочих місць ( «ми всі втратимо роботу») і створення надпотужного і безжального штучного інтелекту («ми всі помремо»). Однак, під «штучним інтелектом» в бізнесі або суспільстві все ще в цілому мають на увазі не розробку людиною системи, яка зрівняється з людським мозком за всіма параметрами, а цілком практичну частину цього процесу - машинне навчання (machine learning).

Під машинним навчанням розуміють можливість системи до самонавчання, в основному з використанням попередньо підготовлених даних. Хоча може здатися, що комп'ютер робить всю роботу сам і сам виносить рішення, роль людини в цьому процесі основоположна, оскільки і підготовкою бази даних, і методами побудови алгоритмів займається професіонал - програміст, фахівець з даних, аналітик, девелопер.

Результат система, дійсно, видає сама, але якість бази даних для алгоритму і принципи обробки даних, розробка цілей обробки є надзвичайно важливими.

Наприклад, відомою стала ситуація, коли з'ясувалося, що алгоритми в цілому показували інтернет-рекламу високооплачуваних вакансій чоловікам в рази частіше, ніж жінкам. Таке рішення було прийнято алгоритмом тому, що згідно з базою даних чоловіки заробляли більше, ніж жінки, і ніяких інших правил в алгоритм закладено не було. Без цього алгоритм не в змозі сам виявити дискримінацію в своєму рішенні і усунути її (а якби він був до цього здатний, то небезпека для всього людства втратити роботу завтра була б дуже актуальна).

Зараз все частіше і частіше обговорюють застосування алгоритмів при прийнятті рішень в державних процесах. У системах держуправління накопичено багато даних, які можна використовувати як базу для самонавчальних алгоритмів. Впровадження автоматизованого прийняття рішень, здавалося б, може бути логічним наступним кроком для підвищення ефективності.

Через помилки або неточності своєї бази даних і методу, алгоритм в соціальній або юридичній сфері може неправильно вирішити, що людина не має права на субсидію або на виправдувальний вирок. Алгоритм розпізнавання обличчя може звинуватити людину у злочині. Алгоритм прикордонної служби може узагальнити дані групи людей і неправомірно винести рішення для конкретної людини. Всі ці помилки в тій чи іншій мірі вже відбувалися, оскільки автоматичне прийняття рішень в державному секторі почало застосовуватися набагато раніше, ніж з'явилося розуміння проблеми.

На це накладається і система загроз, пов'язаних з використанням даних громадян, як державою, так і приватними компаніями, маніпуляцією громадською думкою, мікротаргетуванням, розвитком технологій deep fake.

Для знаходження рішення до технічних процесів діджиталізації стали підключатися соціальні та суспільні науки - юриспруденція, соціологія, психологія, філософія. Виникли поняття сфери етики автоматичного прийняття рішень (ethics of automated decision making), права, що пов'язані з даними людей, і цифрові права (data and digital rights). З'являються великі юридичні фірми, що займаються захистом цифрових прав людини, країни і міждержавні організації приймають пакети законів та положень, що регулюють сферу впливу технологій на суспільство.

І, звичайно, кожна держава зобов'язана розуміти, що якість бази даних для прийняття рішень має відігравати надзвичайно важливу роль. Саме приклади, що наведено вище, входять в нашу інвестиційну стратегію в питаннях розвитку штучного інтелекту і цифрових прав громадян.

При класичному капіталізмі максимізація прибутку є головним завданням компанії. Але все частіше можна почути запитання: «Чи не на часі суспільству перейти до «нового капіталізму», коли суспільне благо також повинно мати значення?» До цифрових загроз демократії останнім часом стали відносити діяльність соціальних медіа і великих технологічних платформ (Big Tech). Одним з головних аргументів щодо впровадження контролю діяльності таких компаній називають те, що комерціалізація (максимізація прибутку) не повинна впливати на демократичні процеси (наприклад, цикл виборів в різних країнах).

Коли в книзі з мого дитинства роботи на малюнках пояснювали читачеві влаштування комп'ютера, вони виглядали дуже милими і доброзичливими. Це допомагало не тільки зрозуміти складний матеріал, але й емоційно прив'язатися до книги, захоплюватися можливостями технологій. Однак насправді, звичайно, успіх книги забезпечувався людьми - авторами, художниками, перекладачами, редакторами, які створили цей чудовий продукт.

Будь-яка технологія зараз замислюється, забезпечується, розробляється і впроваджується людьми. Можна сказати, що не потрібно боятися роботів - потрібно боятися людей, які їх розробляють. Але важливо підкреслити і те, що ніколи ще рівень технологій не відкривав такі позитивні можливості для розвитку суспільства.

Мені б хотілося, щоб розвиток технологій призводив до більшої кількості дискусій щодо розвитку людини, її сутність та ролі освіти й виховання, адже просвіту можна забезпечити тільки позитивними думками, словами і справами.

Я також вірю в те, що за своєю природою всі люди прагнуть до хорошого, й іноді для розкриття потенціалу потрібно надати інформацію, ресурси, час або мотивацію. Питання розвитку людини - особистості в людині - це вічне питання світобудови і буття, в якому технології можуть виступити лише інструментом або засобом.

З особистим зростанням кожної людини буде зростати позитивний ефект й все більш зменшуватися загроза від розвитку технологій.

Статтю "Технології та Суспільство: можливості, виклики і реальність" було опубліковано у випуску альманаху Huxley №3/2020 у вересні 2020 року.